Функція LET (LET)
- Назва в Excel
LET- У російській версії
LET- Версії Excel
-
2003200720102013365 - Категорія
- Експериментальні (Insider)
Функція LET (у російській версії Excel — LET) використовується для підвищення читабельності обчислень і збільшення продуктивності при роботі з великими обсягами даних. По суті функція створює змінні з обчисленнями і дозволяє повторно їх використовувати в самій формулі.
Назви функцій подано англійською, як в українському Excel. Скриншоти й книги-приклади — з російської версії.
Опис функції
Функція LET на момент додавання до довідника (25 квітня 2020 року) перебувала в «швидкому колі» тестування програми Office Insider, тобто ця функція не тільки недоступна звичайним користувачам Microsoft 365 (раніше Office 365), а й не всі тестувальники мають змогу нею скористатися.
Крім того, Microsoft ще навіть не визначилася, в якій категорії буде знаходитися ця функція, і при спробі пошуку в самому застосунку Excel вона повертає категорію «Рекомендовані», яка фактично є опціональною, якщо не знайдено точного відповідника. Очевидно, додати функцію не вводом з клавіатури, а через вкладку «Формули» — не вдається, вона просто відсутня в усіх категоріях.
Тому ця функція поміщена в категорію «Експериментальні».
Отже, для чого призначена функція LET. У неї два основних призначення: перше — зменшити громіздкість обчислень, а друге — прискорити процес обчислень. Крім того, LET вирішує ще одну важливу задачу для користувача — а саме, спрощує повторні редагування складних формул.
Синтаксис
=LET(ім'я1; значення_ім'я1; обчислення_або_ім'я2; [значення_ім'я2;…] )
Аргументи
ім'я1
Обов'язковий. Ім'я, яке потрібно призначити. Має починатися з літери. Не може бути результатом формули або мати ім'я, що конфліктує з існуючими позначеннями діапазонів в Excel. Наприклад, ім'я може бути «a» (англійська буква), але не може бути «a1», оскільки це вказує на клітинку. Також ім'я не може бути буквою «c» (англійська), бо це викликає конфлікт із використанням стилю посилань R1C1.
значення_ім'я1
Обов'язковий. Значення, яке присвоюється ім'ю1. Це може бути константа (наприклад число або текст), формула або посилання на клітинку (а ця клітинка може містити свої обчислення).
обчислення_або_ім'я2
Обов'язковий. Це поле може використовуватися для кінцевого обчислення з використанням інших функцій Excel і попередньо визначених у формулі змінних. У такому випадку воно має бути останнім аргументом функції.
Також це поле може використовуватися для визначення імені другої змінної функції (ім'я2); у такому випадку наступним аргументом буде її значення, а далі — обчислення або ім'я3. Всього можна додати до 126 змінних у функцію.
Зауваження
- На момент додавання зауваги функція доступна частині учасників програми Office Insider, тому може бути недоступна у вашій версії Microsoft 365 (Office 365)
- Функція LET анонсована після виходу Office 2019, тому потрібно використовувати Office за підпискою або дочекатися наступного великого оновлення Office
- Останнім аргументом функції завжди має бути обчислення, яке повертає результат.
Варіанти використання LET
Найпростіший варіант використання функції
=LET(a;4;a*23)
Спочатку визначається змінна «a», рівна 4, а в фінальній частині формули ця змінна множиться на число 23. У цьому випадку використання LET безглузде, оскільки формула дуже проста, але тут найпростіше зрозуміти основи її роботи.
Варіант із визначенням діапазону
Другий приклад краще показує суть використання LET. Ця формула взята з даного матеріалу, де розв'язуються завдання світового чемпіонату з Excel — #ExcelWorldChamp.
=LET(a;F26:J26;(SUM(a)-MAX(a)-MIN(a))/(COUNT(a)-2))
Із початкової формули ми мали ось таке:
=(SUM(F26:J26)-MAX(F26:J26)-MIN(F26:J26))/(COUNT(F26:J26)-2)
Перевага LET у тому, що один і той самий діапазон «F26:J26» використовується у формулі кілька разів, тож якщо потрібно буде змінити діапазон, його не доведеться змінювати в чотирьох місцях і ризикувати помилитися.
Змінна визначається формулою
Ось така формула з того ж прикладу #ExcelWorldChamp
=CONCAT(INDEX(T03_01_02;MATCH(VLOOKUP(LARGE($P$4:$P$11;4);$P$4:$Q$11;2;FALSE);T03_01_02[Athlete Number];0);1);"-";VLOOKUP(LARGE($P$4:$P$11;4);$P$4:$Q$11;2;FALSE))
може бути переписана так:
=LET(a;$P$4:$P$11; b;LARGE(a;4);d;$P$4:$Q$11;e;VLOOKUP(b;d;2;FALSE); CONCAT(INDEX(T03_01_02;MATCH(e;T03_01_02[Athlete Number];0);1);"-";e))
Хоч формули дають один і той самий результат, друга не тільки дозволяє один раз визначати діапазони, як у наведеному прикладі (змінні a, d), але й присвоювати змінним обчислення (змінні b та e). Тут повною мірою проявляється друге перевага LET — громіздкі обчислення виконуються один раз, а потім використовується результат, що суттєво прискорює роботу в Excel.
Для користувачів, які працюють із тисячами або навіть сотнями тисяч рядків в Excel, це стане вагомим аргументом на користь LET.